понеділок, 7 квітня 2008 р.

Чи багата на канцерогени їжа з мікрохвильовки?

Багато хто з нас хоча б раз в день користується мікрохвильовою піччю. Електромагнітне «благо цивілізації», яке стрімко входить у наш дім та офіс, дозволяє максимально зекономити час, за лічені секунди розігріти і розморозити продукти, швидко приготувати потрібну страву.


Приготування їжі вимагає дуже невелику кількість жирів, а готова страва має менше перегорілого жиру зі змішаної при тепловій обробці молекулярної структури (цього не скажеш при смаженні їжі на вторинновикористаній олії, що дає можливість утворенню хімічношкідливих речовин - канцерогенів). Їжа приготована у мікрохвильовій - корисна і безпечна для здоров’я, - переконують споживачів автори інструкцій до використання і усі зацікавлені особи.


Спробуємо розібратись…


Про нешкідливість мікрохвильової печі заявляє Всесвітня організація охорони здоров’я, яка винесла вердикт: «у мікрохвильовій печі використовується випромінювання, яке не має шкідливого впливу ні на людину, ні на їжу…». Щоправда, виключенням з правил – є те, що люди, в яких вживлені серцеві стимулятори можуть бути чутливими до інтенсивного потоку мікрохвиль, тому ВООЗ рекомендує тим, хто має кардіостимулятори, відмовитись від мобілок і мікрохвильовок.
Натомість гастроентерологи кажуть, що страва, приготована в мікрохвильовій, може бути шкідливою (канцерогенною) лише тоді, якщо у виробі містяться шкідливі речовини. У процесі готування вони утворитись не зможуть, страва приготована в мікрохвильовій така ж шкідлива як і та, що виготовлена на звичайній плиті, - кажуть експерти. Натомість вони застерігають, що стояти біля мікрохвильової печі людині шкідливо.
Але от, щоб нагріти курку за 4 хвилини, потрібна сильна потужність. За піччю виділяються вільні радикали. Ці часточки взаємодіють із клітинами крові людини. Присутнє потужне випромінювання. Часточки мають негативний полюс і зв’язуються з позитивними, що може призвести до небажаних проявів у складі крові та загострення хронічних хвороб. Чим більше людина їх отримає, тим більша в неї схильність до негараздів зі здоров’ям і можливість створити сприятливе середовище до утворення ракових пухлин. Люди, які працюють у закладах швидкого харчування і біля грилів, піддаються більше, ніж інші негативному впливу на здоров’я.
Американські та й зрештою і українські вчені, які не поділяють думки прихильників мікрохвильовок вважають, що від печей страждають кров та імунна система людини і найголовніше: постійне споживання їжі з мікрохвильовки може спричинити рак!
Оскільки ж точних даних про негативну дію електромагнітних полів не існує, людство поки безпечно користується і печами, і радіотелефонами, і телевізорами, і комп’ютерами, здатними впливати на організм людини не найкращим чином.
До слова, мікрохвилі, що існують у печі – це електромагнітна хвиля, неоіонізуюче випромінювання, не дають радіоактивної дії на речі, біологічні тканини чи продукти. Але водночас надвисокочастотне (НВЧ) випромінювання це електромагнітні хвилі, які також використовуються в радіолокації, радіонавігація, системі супутникового телебачення, сотовій телефонії. Всі ці електронні «блага цивілізації» не можна назвати корисними для здоров’я. Що би там не казали, кожен прилад випромінює РІЗНІ частоти. Варто сказати, що підігріта їжа в мікрохвильовій безпечніша, ніж та, яка приготована в ній.


Принципи роботи печі
Вперше відмітив здібність надвисокочастотного випромінювання до нагрівання продуктів і запатентував мікрохвильову піч американський інженер Персі Спенсер, коли у нього в кишені розплавилась шоколадка, а за іншою версією, коли бутерброд підігрівся на спеціальному приладі – магнетроні. Перша серійна побутова мікрохвильова піч була випущена японською фірмою Sharp в 1962р. До цього мікрохвильовкою у 1946 році користувались в солдатських їдальнях і столових військових госпіталях. Її висота була приблизно рівна людському росту, маса — 340 кг, потужність — 3 квт, що приблизно в три рази більше потужності сучасної побутової НВЧ-печі. У сучасних печах частота хвилі 2450 МГц, яка встановлена відповідно до спеціальних угод, щоб не завадити роботі, зокрема, радарів. Хвиля являє собою поєднання змінних полів: електричне і магнітне. Продукти, які ми їмо, магнітними властивостями не володіють. Продукти нагріваються під дією мікрохвиль десь так само як, коли у нас нагріваються руки при терті одна об одну.


При використанні мікрохвильової печі не можна:
- поміщати посуд з металевою чи золотистою лініями
- поміщати закриті бутилки, консерви
- не можна включати пусту піч
- не весь посуд придатний: метал – відбиває мікрохвильове випромінювання, тому стінки печі всередині роблять з металу, щоб він відбивав хвилі до їжі. Тому металевий посуд не годиться, виняток лише відкрита посуда з алюмінію. Глина – всмоктує мікрохвилі, пориста кераміка – сама нагрівається, а їжа ні. Пропускають крізь себе мікрохвилі скло, фарфор, сухий картон, папір.
- Жодного пластикового посуду в мікрохвильових печах
- Жодних пластикових упаковок у мікрохвильових печах

Запобіжні заходи:
1) 100 % уберегтися від раку неможна.
2) Як тільки піч виключається, випромінювання мікрохвиль припиняється, але експерти радять провітрювати після приготування її в печі кімнату.
3) випромінення від мікрохвильовки не більше, ніж від телевізора чи мобільного телефону. На відстані витянутої руки від печі все безпечно.
4) можна все розігрівати, лише грудне молоко матері ні – воно втрачає компоненти, життєво необхідні дитині.
5) Якщо довго тримати включеною мікрохвильовку на сильній потужності, вона своїми електромагнітними випромінюваннями може вивести з ладу всі прилади в радіусі декілька метрів. Насправді її електромагнітне випромінення не більше ніж від системного блока компютера, щоправда, вона все ж може завадити прийому сигналу сотового телефона на близькій частоті.
6) Радять використовувати спеціальний скляний посуд ( Pyrex).

Застереження!!!
Не будьте американцями! Не пхайте у мікрохвильові печі дітей, котів і інших живих організмів!! (живий приклад: 2005 року в США в штаті Огайо, п’яна мати запекла власну дитину в мікрохвильовій, у 2000р. – жителька Вірджині була засуджена до 5 років за те, що теж вчинила таке зі своєю місячною дитиною. З новин на "СТБ")

четвер, 13 березня 2008 р.

Ех, чому я не олігарх...

Ех, чому я не олігарх…

У цивілізованому світі, як не дивно, є люди, що значно відрізняються власними фінансовими заощадженнями від іншого населення. Мова йде про той прошарок населення, який можна охарактеризувати загальним терміном "національна буржуазія". Щоправда, на відміну від більшості своїх міжнародних "колег-мільярдерів", походження капіталів олігархів-українців викликає дуже багато запитань...

Діловий щотижневик "Forbes" щорічно публікує імена найбагатших людей світу. Потрапити в число найзаможніших людей світу вдалося й українським олігархам. 256-е місце (із 4 млрд. дол.) зайняв відомий власник великих промислових підприємств Донбасу Ринат Ахметов (друга сходинка у рейтингу найбагатших людей Східної Європи). На 507-му місці - зять другого Президента України Леоніда Кучми - Віктор Пінчук, який володіє Нікопольським заводом феросплавів і зберігає у своєму гаманці 3 млрд. доларів (третя сходинка рейтингу найбагатших людей Східної Європи ). Третім українським представником, який потрапив у список світових олігархів, став не менш відомий, ніж вищезгадані особи, голова ради директорів корпорації "Індустріальний союз Донбасу" - великих підприємств чорної металургії й інших галузей промисловості Сергій Тарута. У "Forbes" він зайняв 620-е місце; його капітал складає 2 млрд. дол.
До списку найбагатших українців також увійшли В.Гайдук, Г.Боголюбов і І. Коломойський, а замикає 15-ку східно-європейських багатіїв у списку - В.Жеваго.

Кожен із вищеназваних осіб заробляв власні статки по-різному. Розповідаючи про свій перший мільйон, зокрема, Рінат Ахметов - чоловік з бідної сім’ї, каже, що довелось ризикувати. Після розпаду СРСР була нестабільна економіка та сприятлива ситуація для заробітку – так просто пояснює Ахметов. Він переконує громадян, що мав «стартовий капітал нульовий, було лише бажання і енергія». В народі кажуть, що капітал Ахметов здобув завдяки кримінальним махінаціям, але поки що довести їхню наявність у суді нікому не вдавалось. Поки оліграх не відкриє власну історію «Як стати мільярдером», існуватиме безліч історій щодо його джерел капіталу.

Довідка: Вперше прізвище Ахметов стало відомо у середині 1990-их рр., коли він замінив на посту президента ФК «Шахтаря» (Ахата Брагіна). Наприкінці 90-их Ахметов стає найвпливошію людиною Донбаса, ініціює створення «Донгорбанку». У 2001 році відкрився перед пресою і повідомив, що володіє фірмою «Люкс» і групою System Capital Management.
Довгий час стояв осторонь політики, але після «помаранчевої революції» ситуація змінилась. Є народним депутатом від «Партії регіонів» (2006 р.), пішов у політику для формування «уряду економічного росту». Про це олігарх доніс до громадськості у 2006 році на зустрічі з виборцями напередодоні парламентських виборів.


Натомість Віктор Пінчук також металург і найбільш публічний український мільярдер публічно пояснює появу своїх грошей на початку 90-их рр. Перші статки Пінчук заробив закінчивши аспірантуру Дніпропетровського металургійного заводу зі спеціальністю «оброблення труб», видумував і запроваджував нові технології в галузі трубного виробництва. Короче кажучи, розвивав металургійний бізнес і заробляв на цьому.

Довідка: президент Науково-виробничої інвестгрупи «Інтерпайп», мільярдер, меценат і нині претендент на входження до рейтингу 100 найвпливовіших особистостей в світі сучасного мистецтва за 2008 рік, починав свою кар’єру олігарха від простого лаборанта Дніпропетровського металургійного інституту (1981-83рр) і до радника Президента (2000р.), Члена ради підприємців при Кабінеті міністрів України. У 1992 році ініціював створення програми «Інвестиції в культуру» та Членської благодійної організації «Фонд соціального порятунку». Член політвиконкому партії «Трудова Україна», 2006 рік – член групи Народного блоку Литвина. При відсутності бачення себе у політиці Пінчук у 2006 році заявив про свою віданність бізнесу. Володіючи «Інтерпайп» - компанією з величезними підприємствами металургії, машинобудування, трубної промисловості, а також Укрсоцбанком, ЗМІ (ictv, M1, СТБ, Новий), PinchukArt Centre, Віктор Пінчук займається меценацтвом. Фінансує загалом культурні проекти, колекціонує дорогий живопис, інвестує гроші в творчість кінорежисера Спілберга і допомагає зіркам російського і українського шоубізнесу.

Сергій Тарута – успішний підприємець, голова ради директорів компанії «Індустріальний Союз Донбасу». За освітою інженер-механік, працював на заводі «Азовсталь», де пройшов шлях від керівника цехового рівня і до посади керівника зовнішньоекономічної служби всього комбінату. Пройшовши такий професійний шлях Тарута почав накопичувати свій капітал.

Довідка: 1995 р – створив і очолив зовнішньоторгівельну фірму «Азовімпекс», яка у 1996 виступила одним із засновників «Індустріального Союзу Донбасу». Співголова Індійсько-української промислової групи. З 2006 р. – голова спостережної ради ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського», 1998- 2006рр. – депутат Донецької облради, але в політиці серйозно не помічався. 2004-2005рр. – член ради підприємців при Кабінеті міністрів України.

Українські політологи стежать за перебігом подій в житті олігархів при кожній зміні влади. Ключове питання для експертів з Центра досліджень політичних цінностей - це майбутнє класу олігархів.

Політолог Віталій Кулик переконаний, що істотних змін у становищі українських мільярдерів не відбудеться. "Оскільки значна частина капіталів українських олігархів легалізована, вони мають політичне забезпечення...але може виникнути проблема з економічною доцільністю масової реприватизації підприємств; лише якась частина підприємств зможе потрапити в список реприватизації, а сума прибутків вищезгаданих мільярдерів може трохи зменшитися...", - вважає політолог.
Поведінка олігархів у ситуації, що склалася при правлінні заявленої про себе як демократичної влади («помаранчеві»), виявляється по-різному. Однак керівник соціологічної служби Інституту стратегічних досліджень НАН України Віктор Небоженко вважає, що вже можна окреслити визначену "схему олігархів", де існує винятково два варіанти їхнього поводження. Віктор Небоженко переконаний, що положення українських мільярдерів буде залежати від них самих: "Тим, хто буде лояльний до влади і буде шукати співробітництва, дадуть спокій. А ті, хто буде складати економічну основу радикальної політичної опозиції не тільки в парламенті, але й у якихось негативних проектах стосовно нового політичного керівництва, звичайно, будуть знищені". Ці прогнози наразі не реалізувались, Ахметов у політиці і говорити про його знищення поки що рано.
Натомість якщо забігати наперед і при будь-яких обставин не факт, що трійка перших олігархів України – Р.Ахметов, В.Пінчук і С.Тарута покинуть клас олігаріхії. Адже будучи прагматами, своїми статками діляться з дружинами.
Так, Олена Франчук, донька другого президента України Леоніда Кучми і дружина Віктора Пінчука є головою благодіного фонду «Антиснід» і за рейтингом «100 найвпливовіших жінок України», опублікованому журналом «Фокус», посідає 17 місце. Про дружину Ріната Ахметова – Лілію Смірнову не скажеш, як про особистіть публічну. Відомо, що жінка полюбляє футбол і володіє 10% акцій «SCM», є міноритарним акціонером і посідає лише 83-те місце у рейтингу найвпливовіших жінок України. З ким розділяє свої статки Сергій Тарута невідомо, до списку найвпливовіших жінок країни його дружина не потрапила.

неділя, 2 березня 2008 р.

Клонування

Клонування людини – вічна тема чи недалека реальність

Сучасна наука не стоїть на місці. З того часу як проводився експеримент в галузі клонування і була успішно створена вівця Доллі (1996 р.), у різних лабораторіях світу вже клонували мишей, корів, свиней, кроликів. Звісно, на тему клонування людини теж говорили…

Етично-релігійний і науковий аспект – клонування людини.
Почати формувати і вирощувати принципово нові людьські істоти, які точно відтворюються не тільки зовні, але і на генетичному рівні того чи іншого індивідуума – це питання технічних можливостей, ну і звісно, суспільної необхідності. Деякі провідні зарубіжні дослідники в галузі клонування ссавців твердо заявляють, що наразі клонувати людину не можна. А інші фахівці з різних розвинених країн роздумують над тим, який краще метод у разі всесвітнього визнання клонування людини, використати, щоб заявити про свою першість у науці.

Клонування – це точне відображення якого-небудь об’єкта будь-яку необхідну кількість разів. Об’єкти, отримані в результаті клонування називаються клоном. Так от, щоб отримати той чи інший клон, можна вдатись до методу «перенесення ядра», що був застосований при клонуванні овечки Доллі у Великобританії (успішність експерименту засвідчує життя клона - 6 років). Ця техніка найкраща для колування людини, - вважають вчені англійці. При іншому методі «партеногенеза» індукується ріст і поділ незаплідненої яйцеклітини, але якщо буде успіх, то лише в клонуванні індивідуумів жіночої статі. І нарешті, технологія «розщеплення» ембріону, у результаті експерименту вчені мають отримати генетично ідентичних між собою індивідуумів, але забезпечити їхньої ідентичності з батьківським організмом, як варіант не розглядається.

У багатьох країнах світу ведуться розмови щодо того, який вид клонування кращий і яким чином отримувати дорогі на вагу золота стовбурові клітини, які, на переконання вчених, дозволяють лікувати лейкемію, інші важкі захворювання такі як, зокрема, діабет та артрит?
Репродуктивне клонування людини, коли народжений індивід у результаті клонування отримує громадянські права, ім’я, освіту, виховання – клон такий як усі ми. У більшості країн усі роботи такого методу заборонені на законадвчому рівні і викликають серйозні заперечення з етичної точки зору. Але є ще один вид клонування людини - терапевтичне клонування – розвиток ембріону зупиняється протягом 14 днів, сам ембріон використовується як продукт для отримання стовбурових клітин. Дозволено у Великобританії, при цьому діє закон про репродуктивне клонування людини 2001 р., за що передбачена кримінальна санкція 10 років позбавлення волі. Деякі країни побоюються, що згодом терапевтичне клонування перейде у репродуктивне.

Обмеження при клонуванні
Неможна досягнути людської свідомості, це не повна ідентичність особистості. Довготривала непередбачуваність генетичних змін,
клон не обов’язково є точною копією оригіналу, адже, при клонуванні копіюється лише генотип, а не фенотип.

Країни, які не дозволили клонування людини
Офіційно заборонено у США (вперше заборона 1980 р., 2003 – за це давали 10 років ув’язнення і штраф в 1 млн. доларів.), Франції, Німеччині (також у Бразилії, Великобританії і Японії – встановлена кримінальна відповідальність за клонування людини, федеральний закон ФРГ про захист ембріона 1990 р. злочин, якщо створення ембріону генетичного ідентичного іншому ембріону, який походить від живої чи мертвої особи.), Японії (закон 30 листопада 2000 р., що регулює застосування технологій клонування людини і інших східних технологій , передбачені кримінальні санкції). Техніка клонування вивчається і не факт, що через скількись там років позиція цих країн не зміниться.

19 лютого 2005 року ООН закликала країни-члени прийняти законодавчі акти, які забороняють усі форми клонування, бо вони «суперечать достоїнству людини» і виступають проти «захисту людського життя». Успіху в прийнятті універсального міжнародного акту по забороні клонування не досягнуто.
Єдиний акт заборони – Додатковий протокол до Конвенції про захист прав людини і людського достоїнства у зв’язку з застосуванням біології і медицини, що стосується заборони клонування людських істот (12 січня 1998 р. 24 країни з 43 підписались.)

У Росії Закон «Про тимчасову заборону на клонування людини» від 20 травня 2002р. визначається термін на заборону (5 років). Важливо сказати, що цей закон у разі не дії заборону при клонуванні людини застосовуватись має репродуктивний метод.
У 2005 році британські вчені заявили, що їм вдалось отримати клонований ембріон. Спеціалісти тоді його виростили до стадії, коли з нього можна отримувати нові стовбурові клітини, але це зробити так і не вдалось. В Каліфорнії створили клоновані ембріони людини: стовбурові клітини отримували з крові пуповини новонароджених (ці клітини дозволяють лікувати лейкемію, інші важкі захворювання, які вимагають трансплантації кісткового мозку)

У 2006 р.Австралії дозволили клонування людини терапевтичним методом, після 4-річної заборони, визначили користь від клонування ембріону і вилучення з нього стовбурових клітин, які слугують при відродженні втрачених функцій різних органів.
Медики твердо вірять, що використання стовбурових клітин дозволить вилікувати такі хвороби як Альцгеймера і Паркінсона, також досягти успіхів можна при ураженнях спинного мозку, діабеті і артриті.

Реальність клонування людини не за горами, принаймні, про це вже відкрито заявляють експерти Університета ООН, які вимагають накласти мораторій на клонування до того як країни-члени ООН приймуть міжнародну конвенцію.

Ватикан проти експерименту над людиною на рівні клітини, тобто окрім репродуктивного, не визнає і терапевтичне клонування. Багато хто вважає, що людський ембріон і людська клітина вже самі по собі є носіями життя.

Поки у світі є дискусія на тему клонування, виробництво клонів не регламентовано в жодній країні. Та в галузі клонування тварин наука пішла далеко. Так вчені, зокрема, з Південної Кореї, де з’явилась перша служба клонуванння домашніх тварин, роблять внесок не лише в науку, але й допомагають простим людям. Компанія RNL Bio співпрацюватиме з вченими, які вперше у 2005 році клонували собаку Снаппі. Перше комерціне замовлення на клонування тварини вже є, американка, яка втратила свого улюбленця, що за життя врятував їй життя, замовила клон своєї собаки і готова за це заплатити 150 тис. доларів США.

неділя, 27 січня 2008 р.

трансплантація органів

Випадок 15-річної австралійської дівчинки увійшов в історію сучасної медицини.
28 січня 2008р.

(Автор статті: Алла Боряк)

Лікарі дитячої клініки «Westmeed» у Сіднеї (Австралія) повідомили про унікальне завершення операції на пересадку печінки. Після трансплантації
життєво-важливого внутрішнього органу, який виконує різноманітні фізіологічні функції, організм 15-річної Демі Бреннан перейняв імунну систему донора.

Цей випадок здивував лікарів дитячої клініки, адже, у пацієнтки також змінився резус фактор крові з негативного на позитивний, як у донора.

Голова відділу гематології клініки «Westmeed», лікар Джулі Кертін розповіла, що «дівчинці не потрібно приймати таблетки… те, що ми намагаємось зробити для кожного за допомогою ліків, організм Демі зробив самостійно». Іншими словами, 15-річній Демі більше не знадобляться імунодепресанти, яких зазвичай потребують пацієнти, у яких організм не сприймає чи адаптовується до трансплантованого органу.

Трансплантація печінки була вкрай важливою для Демі Бреннан, у якої шансів прожити довге життя не залишилось. Незадовго до операції у дівчинки лікарі виявили порушення у функціонуванні печінки.

Демі перебувала у важкому стані і трансплантація органа було необхідністю. Лікарям вдалось знайти відповідного донора, порадившись з родиною Бреннан, вони прийняли рішення провести трансплантацію печінки.

Успішно завершивши операцію, лікарів здивувало, що стовбурові клітини донорської печінки проникли у спинний мозок дівчинки. Доктор наук, працівник дитячої лікарні «Westmeed» у Сіднеї Стівен Александр каже, що «дивує сам процес в організмі, який відбувся спонтанно і несподівано, без медичного втручання». Такий випадок у медицині, на думку медиків, трапився вперше.

До слова, зазвичай після операції на пересадку того чи іншого органа у пацієнтів довгий час триває процес «приживання», для його успішності потрібно постійно підтримувати організм таблетками.

За словами американського хірурга Т. Старльза, при трансплантації органів виникають певні технічні проблеми. В основному труднощі пов'язані з накладенням анастомозів (тобто з'єднань між судинами і протоками) і підборі іммунодепрессивних засобів.

Поки що немає технічних засобів, аналогічних штучній нирці, які могли б підтримувати життя реципієнта перед пересадкою печінки або в найближчому післяопераційному періоді, поки трансплантат ще не почав нормально функціонувати. Проте застосування новітніх іммунодепрессивних засобів, каже хірург Т.Старльз, зокрема, циклоспоріну, дозволило досягти істотного прогресу при пересадці печінки: протягом 1 року трансплантати успішно функціонують в 70–80% випадків. У переважній більшості хворих аллотрансплантати печінки функціонують вже протягом 10 років.

На щастя, для Демі Бреннан все обійшлось. Життю її тепер ніщо не загрожує. 15-річна Демі вважає себе щасливою людиною і вона вдячна родині донора за наданий їй шанс на життя.

Наразі лікарі планують детальніше проаналізувати цей випадок, адже, він може стати справжнім проривом в медицині, зокрема, у галузі трансплантації людині життєво-важливих органів.

вівторок, 18 вересня 2007 р.

посилання на сайт


я знайшла цікавий сайт    

перший запис

перший мій запис стосуватиметься фестивалю за участю відомих українських виконавців у Кам"янці-Подільскому.